Учні здатні досягати кращих успіхів у навчанні, якщо сім’я й друзі цікавляться їхнім шкільним життям. Особливої підтримки й допомоги потребують діти, які постраждали від війни. Позитивний вплив матиме щира розмова, спільне вирішення нагальних потреб, обговорення планів на майбутнє. Часто чим більшу підтримку школяр відчуває вдома, тим старанніше він здобуває нові знання. Допомога дітям, які постраждали від війни, не вимагає величезних зусиль, адже кожен із нас може зробити свій внесок, просто проявивши турботу.
Залученість родини до шкільного життя
Допомога дітям, які постраждали від війни, повинна проявлятися в заохоченні й визнанні досягнень школяра. Не важливо, наскільки великі чи малі успіхи, щира похвала значно підвищить упевненість дитини в собі. Рідні також мають прищепити дитині основні навички самостійності й управління часом. Розкажіть школяру, як краще організувати свій день, щоб шкільні турботи й домашні завдання не завдавали клопоту, а були цікавими й продуктивними.
Будьте реалістами й уникайте тиску на дитину через зависокі очікування. Допомога дітям, які постраждали від війни, також полягає в розумінні й толерантності. Дозвольте школяру розвиватися у своєму власному темпі, але за наявності проблем або серйозних прогалин у знаннях поговоріть з учителем.
Допомога дітям, які постраждали від війни, буде значно ефективнішою, якщо сім’я буде підказувати, а не критикувати. Замініть фрази «Ти помиляєшся» та «Ти нічого не розумієш» на м’якшу форму: «Здається, все вийшло не так, як очікувалося». Це допоможе дитині не зациклюватися на поразках і не почуватися невдахою, а активно шукати шляхи розв'язання проблем, покращувати свої навички, прагнути до успіху.
Дізнавайтеся якомога більше про шкільне життя дітей, які постраждали від війни. Цікавтеся тим, що вони вивчають, з ким спілкуються, які мають інтереси. Активна участь сім’ї демонструє, що рідні дбають про освіту дитини й завжди готові прийти їй на допомогу.
Зацікавленість сім’ї в позакласних заняттях
Освіта — це більше, ніж просто математика, українська мова або природознавство. Всі діти, зокрема й ті, які постраждали від війни, мають ще й інші таланти. Можливо, ваш школяр має хист до спорту, мистецтва, музики, комп’ютерних наук? Завдання сім’ї полягає в тому, щоб допомогти дитині проявити себе в багатьох інших сферах, підвищити її впевненість:
● заохочуйте дітей приєднуватися до позашкільних гуртків або заходів;
● повторюйте дитині, що ви пишаєтеся нею та її досягненнями;
● не соромтеся розповідати про дитячі захоплення іншим: рідним, друзям, знайомим;
● поговоріть із дитиною, яка постраждала від війни, про її майбутнє, роботу, плани, мрії;
●попросіть школяра допомогти вам у тому, що він добре вміє: пояснити правило з англійської мови, показати трюк із м’ячем, навчити малювати тощо;
● допоможіть дитині, яка постраждала від війни, знайти того, на кого можна рівнятися: родич, друг або знаменитість.
Допомога друзів і знайомих
Допомога дітям, які постраждали від війни, не обмежується лише сімейним колом. Дружба з однолітками також має значення. Товариші можуть стати справжньою опорою в складний період життя. Щире спілкування, ігри, розваги, різноманітні спільні заходи — це також вагома допомога, можливість для дітей почуватися комфортно, відновити віру у світ навколо.
Друзі здатні розуміти дитину, яка постраждала від війни, навіть якщо вони не пережили те саме. Вони заряджатимуть позитивом або просто будуть поруч у важких ситуаціях, що не менш важливо. Допомога товаришів зменшує почуття самотності, стабілізує емоційний стан дитини. Дружба також спонукає зберігати надію на майбутнє. Коли дитина бачить, що її однолітки вірять у неї й підтримують, це надає наснаги, посилює мотивацію.
Підтримка, яку може надати кожен
Війна залишає за собою руйнування й страждання, особливо для дітей. Проте в цьому хаосі на допомогу приходить емпатія — вміння співпереживати, розуміти почуття й потреби інших. Пам’ятайте про це й підтримуйте тих, хто найбільше постраждав і потребує особливої допомоги.